За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, по всій території України налічується понад 13,5 тисячі осередків виникнення сибірки. Час від часу в подібних місцях проводять дослідження грунту на предмет виявлення спор та спостереження за тваринами.  Практично усі сільські райони України знаходяться в певному ризику щодо виникнення сибірки. Натомість фахівці запевняють, що наразі немає потреби проводити окремі заходи в подібних місцях. Дезінфекція території осередків виникнення хвороби проводитиметься лише тоді, коли там відбуватиметься будівництво.

Всього існує три різні форми сибірки. Нині в Україні зареєстрована найбільш розповсюджена й легка форма – шкірна. За вчасного звернення до медиків захворювання легко лікується антибіотиками, специфічна вакцинація не проводиться. У попередні роки випадки сибірки в країні були зареєстровані: в 2003 році 1 випадок в Харківській області, 2004 рік – Чернівецька область – 3 випадки; 2008 рік – Миколаївська область – 1 випадок; 2012 рік – Черкаська область – 1 випадок. Летальних випадків не було зареєстровано.

Вогнище “сибірської виразки”, випадок якої зафіксували в Одеській області, локалізували. Нагадаємо, що жителя села Міняйлівка Одеської області, у якого підтверджено наявність збудника сибірки, було госпіталізовано ще 29 вересня. Небезпеки розповсюдження інфекції немає. Про це повідомив Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України.

Сибірка: джерела зараження та шляхи передавання

Сибірка — це гостра інфекційна хвороба тварин і людини, збудником якої є споротвірна бактерія Bacillus anthracis. Існує три форми сибірки: шкірна, легенева, кишкова. Переважає шкірна форма, рідше — легенева і кишкова з явищами сепсису (гниття). Спори бактерій сибірки можуть довгий час зберігатись у ґрунті й активізуватися у результаті повені, злив, зсувів.

Людина може інфікуватись від контакту зі шкірою та вовною зараженої тварини або споживаючи інфіковане м’ясо.

Основне джерело інфекції — хворі домашні травоїдні тварини: велика і дрібна рогата худоба. Тварини заражаються, з’ївши траву, інші корми або випивши інфікованої води. На сибірку найчастіше хворіють люди, які працюють із тваринами та тваринними продуктами — кістками, вовною, шкурою, м’ясом. Сибірка не передається від людини до людини.

Сибірська виразка в Україні: симптоми, лікування та профілактика

Спори бактерій сибірки можуть роками зберігатись у ґрунті.

Шляхи передавання інфекції:

• Контактний — через пошкоджену шкіру або слизові оболонки під час догляду за хворими тваринами:

– під час обробки туші, зняття шкури і поховання трупів загиблих тварин;

– із зараженим спорами сибірки ґрунтом під час земляних робіт.

• Аліментарний — через приготування і вживання їжі із м’яса, отриманого від хворих тварин.
• Аерогенний (повітряно-пиловий) — шляхом інгаляції спор.
• Трансмісивний — через укуси комах (ґедзів, мух, комарів).

Симптоми сибірки

Середня тривалість інкубаційного періоду захворювання становить 2-3 дні, можливі коливання від кількох годин до 8-14 діб. Захворювання починається гостро: в перші години — температура тіла різко підвищується до 38-40 градусів і виникає слабкість. Зараження крові (сепсис) може розвинутися унаслідок будь-якого способу зараження.

Симптоми:

• сильний головний біль;
• висока температура;
• загальне нездужання;
• карбункул зі швидким наростанням набряку та свербіж (за ураження шкіри);
• сильні колючі болі у грудях (у разі легеневої форми);
• задуха (у разі легеневої форми);
• діарея з домішками крові (у разі кишкової форми);
• ріжучі болі в животі (у разі кишкової форми);
• блювота з домішками крові (у разі кишкової форми).

Якщо лікування розпочинається вчасно, хворі одужують. У рідкісних випадках перебіг хвороби ускладнюється кишковою, легеневою або септичною формами. Захворювання має важкий перебіг і може призвести до смерті хворого. Тож за найменшої підозри на сибірку негайно зверніться до лікаря. Якщо вчасно розпочати лікування – хворі одужують.

Лікування сибірки

Лікування відбувається виключно в умовах стаціонару. Медики рекомендують не застосовувати антибіотики чи будь-які інші препарати для самолікування чи профілактики без консультації лікаря. За найменшої підозри на будь-яку форму зараження потрібна негайна госпіталізація.

Як уникнути інфікування сибіркою:

• Купуйте м’ясо та м’ясопродукти лише в місцях, де якість продуктів контролюють.
• Люди, які переробляють та реалізують м’ясо, м’ясопродукти чи будь-яку тваринницьку сировину, зобов’язані дотримуватися гігієнічних норм, щоб убезпечити себе та інших.
• Виконання ветеринарно-санітарних правил під час догляду за тваринами.
• Забій домашньої худоби лише з дозволу ветпрацівників.
• Упорядковане захоронення трупів тварин.
• Ветеринарний контроль хутряної та шкіряної сировини.
• Контроль захворюваності тварин.
• Знищення заражених трупів тварин.
• Щеплення тварин проти сибірки.
• Отримання особами, які мали контакт із хворими тваринами або сировиною від хворих тварин, екстреної профілактики антибіотиками.

За матеріалами прес-центру УОЗ ЖОДА